85 рахунків, 21 банк і фірма зі статутником у 5 тисяч: як збирали 150 мільйонів застави для Галущенка в рамках справи “Форест Гамп”

85 рахунків, 21 банк і фірма зі статутником у 5 тисяч: як збирали 150 мільйонів застави для Галущенка в рамках справи "Форест Гамп"

САП вимагає передати в АРМА 150 млн грн застави, користуючись з якої колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко 29 червня 2026 року вийшов із СІЗО. Гроші арештовані на казначейському рахунку ВАКС і визнані речовим доказом у розслідуванні НАБУ «Форест Гамп». Прокуратура домагається передачі всієї суми під управління держави, а походження коштів стало предметом окремого кримінального розслідування.

Про це повідомляє «Карти, гроші, офшора».

150 млн грн внесли чотири компанії: «Гіран Констракт» (ЄДРПОУ 45419705) — 87 млн грн двома платежами по 46 і 41 млн; «Тетрас Оптіма» (44868895) — 54 млн; «Скайт Рітейл» (44306295) — 5 млн; «Пелет Сервіс» (45129503) — 4 млн. Останні 45 млн надійшли 29 червня. Найбільший платник, «Гіран Констракт», зареєстрований у Броварах 3 жовтня 2024 року зі статутним капіталом 5 тис. грн. Директор і власниця — Олена Сідун. Фірма, що займається торгівлею металовиробами та сантехнічним обладнанням, забезпечила 58% застави. У «Тетрас Оптіма» після платежів змінилися керівництво: замість Тетяни Ліннікової в реєстрі тепер вказано Василя Підберезного. «Пелет Сервіс» належить Назару Бойку.


Центральною ланкою банківських переказів виявився ПУМБ із групи СКМ Ріната Ахметова. Згідно з розслідуванням «Бабеля» на підставі документів НАБУ, САП і НБУ, через рахунок «Гіран Констракт» у ПУМБ пройшли всі 150 млн грн. До 22 червня рахунок залишався порожнім, потім на нього почали надходити перекази від десятків компаній і ФОП, переважно менш як мільйон гривень кожен. Близько 50 млн грн відправили у ВАКС безпосередньо з ПУМБ, решту 100 млн провели через державний Sense Bank, OTP Bank і Ідея Банк. За даними Держфінмоніторингу, озвученими в парламентській ТСК, загальний маршрут охоплював близько 85 рахунків у 21 банку, включно з чотирма державними: Sense Bank, Ощадбанк, ПриватБанк і Укрексімбанк.

НАБУ розслідує легалізацію готівки, яку слідство пов’язує з Тимуром Міндічем. За версією детективів, гроші надходили через офіс компанії «Метробуд» і мережу підконтрольних екснардепу Максиму Микитасю структур, перетворювалися на безготівкові кошти та проходили під виглядом господарських операцій. У межах операції «Форест Гамп» підозри отримали колишня заступниця глави Офісу президента Ірина Мудра, Микитась, нардеп Вадим Столяр, ексголова правління Sense Bank Олексій Ступак і колишній керівник наглядової ради Микола Гладишенко. У опублікованих записах обговорювали обхід банківського фінмоніторингу. Прокурор також огласив розмову, в якій Микитась говорив про майже $4 млн, нібито залишені Мудрою за проєктом «Укрбуд». Вона заперечувала отримання грошей. 19 серпня Мудру звільнили з Офісу президента, згодом суд призначив їй арешт з альтернативою застави 20 млн грн.

Галущенка затримали 15 лютого під час спроби виїхати з України. У справі «Мідас» слідство перевіряє корупційні платежі в «Енергоатомі» розміром 10–15% вартості контрактів. Спочатку САП вимагала заставу 425 млн грн, ВАКС визначив 200 млн, а 12 червня знизив суму до 150 млн. Після звільнення ексміністр залишався під процесуальними обмеженнями, однак 22 жовтня суд дозволив йому зняти електронний браслет, продовживши решту обов’язків ще на два місяці.

26 жовтня прокурор САП Віталій Рибалкін зажадав передати арештовані 150 млн грн в управління АРМА з можливістю вкладення в державні облігації під приблизно 17% річних. За даними hromadske, сам Галущенко на засідання Апеляційної палати ВАКС не з’явився, а з чотирьох компаній, які оплатили його звільнення, представника направила лише одна. За клопотанням захисту розгляд перенесли на листопад. Суду належить вирішити долю 150 млн грн, що пройшли через 85 рахунків, 21 банк і компанію зі статутним капіталом усього 5 тис. грн, тоді як питання про можливу зміну запобіжного заходу Галущенку потребує окремого процесуального рішення.