Забудова під шум потягів: компанія з орбіти Молчанової зводить 26-поверхівки на Воскресенській промзоні

У Києві вже майже 2 роки триває судова справа щодо законності детального плану території частини промрайону Воскресенський. Документ, затверджений Київрадою у травні 2023 року, фактично відкрив шлях до перетворення промислової території на житловий квартал із 8 висотками.

Про це повідомляє «КиївВлада» у своєму аналізі ситуації. 

Столичний адмінсуд вже майже два роки не може винести рішення у справі щодо оскарження Детального плану території (ДПТ) частини промрайону Воскресенський, який було затверджено Київрадою у травні 2023 року. На скасуванні цього документу наполягають в міській прокуратурі – у т.ч. тому, що він змінює положення чинного Генплану міста, а це суперечить законодавству. Йдеться про те, що столична влада фактично “перетворила” промзону площею 12,61 га, яка, до того ж знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції, в територію житлової забудови. Таким чином АТ “Київметал”, яке є користувачем відповідної землі і входить до орбіти впливу одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі), отримало право звести там 8 житлових “висоток” (по 26 поверхів). Окремі фахівці вважають, що потенційні забудовники навмисно затягують цей судовий спір, щоб встигнути “по максимуму все забудувати”, а потім “використати” мешканців нових будинків проти правоохоронців. На користь цієї версії свідчить той факт, що поки справа “лежала в суді”, “Київметал” отримав низку дозвільних документів та розпочав роботи.

Розгляд цієї справи триває з кінця 2024 року, але жодного рішення судами ще не було прийнято – попри значний суспільний резонанс. Саме від вказаного ДПТ фактично залежить доля вказаного промрайону, адже документом передбачена його житлова забудова. 

Про позов прокуратури 

Як зазначається у позові правоохоронців, зазначеним ДПТ, серед іншого, запроєктовано будівництво восьми 26 поверхових житлових будинків на землях промислового призначення. Ці висотки мають “вирости” на території площею 12,61 га на проспекті Визволителів, 1-9, яка є частиною земельної ділянки площею 13,71 га, яка увійшла в даний детальний план і яка перебуває в користуванні АТ «Київметал». За даними правоохоронців, ця земля, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням належить до промислово-комунальної території.

Втім, міськрада при затвердженні ДПТ віднесла вказану землю до території житлової та громадської забудови. Прокурори вважають це порушенням, адже, згідно з містобудівним законодавством, детальні плани території можуть лише уточнювати положення Генплану, а не змінювати його. Тобто, щоб зробити такий “фінт вухами” з функціональним призначенням землі, столична влада мала коригувати Генплан – це є дуже складною процедурою. При цьому, в прокуратурі підкреслили, що на такі невідповідності звертали увагу в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, коли проєкт ДПТ проходив стратегічну екологічну оцінку, а також про суперечності повідомляли кияни під час громадських слухань по проєкту детального плану. Однак, за інформацією правоохоронців, усі ці зауваження не були враховані та були необґрунтовано відхилені.

Крім того, в прокуратурі нагадали суду, що під час повномасштабної війни землі промисловості, які були незаконно забудовані житловими будинками, неодноразово потрапляли під ракетні обстріли, у т.ч. з руйнуваннями таких будинків.

Також правоохоронці звернули увагу й на інші порушення та негативні наслідки для громади через ухвалення цього ДПТ. Одним із ключових моментів є те, що із заходу територія детального плану обмежена залізничною лінією північного півкільця та включає вантажну станцію та пасажирський залізничний пункт – станцію «Київ-Дніпровський». Відповідно, ділянка майбутньої забудови розташована в санітарно-захисній зоні вказаної залізничної станції. За твердженням прокурорів, розміщення в межах цієї території діючої залізниці виключає можливість проєктування житлових будинків в її безпосередній близькості. 

При цьому, правоохоронці скептично оцінили положення ДПТ про те, щоб “з метою зменшення забруднення атмосфери та акустичного шуму від залізниці треба реорганізувати частину території залізничного транспорту – шляхом закриття вантажної станції «Київ-Дніпровський», ліквідації під’їзних колій тощо”. Так, у прокуратурі з посиланням на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомили, що АТ «Укрзалізниця» не надсилало до уряду пропозицій щодо закриття вказаних залізничної станції «Київ-Дніпровський» та під’їзних колій.

Крім того, прокурори повідомили суддям про те, що через заплановану житлову забудову щільність населення на цій території буде перевищувати граничні показники, затверджені Державними будівельними нормами (ДБН). Так, ДПТ передбачено, що така щільність складатиме 540 осіб/га (із розрахунку, що в 3,3 тис. квартир, які планується тут побудувати, проживатимуть 6,1 тис. осіб), тоді як ДБНами передбачено щільність населення 150-450 осіб/га. Як зазначили в прокуратурі, збільшення щільності населення на вказаній території ускладнить умови проживання її мешканців та призведе до збільшення навантаження на транспортну інфраструктуру.

“Головними недоліками в структурі вуличної мережі та пасажирського транспорту вказаної території є недостатня кількість транспортних зв’язків через залізницю, слабо розвинута вулична мережа території промрайону Воскресенський, відсутність червоних ліній по вулицях, низькі щільності вуличної мережі наземного громадського транспорту, обмежений рух пішоходів територією промрайону. Також, велике навантаження припаде на Русанівський міст, який перебуває на даний час в аварійному стані, оскільки відповідно до транспортної розв’язки це єдиний найближчий міст через який можна дістатися на правий берег Києва. Отже, при розробленні даного ДПТ невирішеними залишились питання збільшення навантаження та транспортну інфраструктуру, а також зменшення негативних наслідків забруднення навколишнього природного середовища внаслідок збільшення автотранспортних засобів в межах його території та спричинених ними викидів в атмосферне повітря”, – зазначається в позові прокуратури. 

Також правоохоронці вважають, що кількість та потужність закладів освіти, охорони здоров’я, об’єктів громадського та культурного призначення, передбачені цим ДПТ, не відповідають рівню забезпечення населення.

Серед іншого, в прокуратурі звернули увагу на порушення столичною владою процедури громадських слухань. Йдеться про те, що, згідно з вимогами законодавства, якщо громадськість висловлює зауваження до ДПТ, Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) має створити спеціальну погоджувальну комісію, яка має опрацювати всі такі звернення та, за можливості, врахувати відповідні пропозиції. Втім, зазначена комісія створена не була, а зауваження громадськості (у т.ч. й ті, про які йшлося вище) були проігноровані.

Столичний юрист Олександр Дядюк, який у цій справі виступає третьою особою на боці прокуратури, погоджується з аргументами правоохоронців.

“Є Генеральний план Києва, який є своєрідною “містобудівною конституцією столиці”. Передбачена детальним планом зміна функціонального призначення порушує баланс забудови, який був розрахований в Генеральному плані, а також порушує системність забудови міста. І ДПТ, і Генплан свого часу підлягали громадському обговоренню, але детальний план порушує волю територіальної громади, яка в свій час обговорила і підтримала Генеральний план міста. До того ж така велика забудова на Воскресенському масиві, порушить права й інтереси мешканців прилеглої забудови, бо там нема ні шкіл, нічого”, – розповів Олександр Дядюк.

При цьому, на переконання юриста, представники АТ “Київметал” (третя особа на боці Київради, яка є відповідачем у цьому судовому спорі) намагаються всіляко відкласти прийняття рішення по цій справі – йдеться і про неявку представників компанії на засідання, і про прохання щодо перенесення таких засідань тощо. Усе це відбувається у той час, коли на згаданій території вже тривають будівельні роботи. 

“Вони (забудовники) затягують і переносять [засідання], але водночас там активно, “на всю котушку”, триває будівництво. На мою думку, вони хочуть створити класичну схему: ввести будинки в експлуатацію, зареєструвати майнові права, а потім вивести людей, які придбали квартири, на протести проти прокуратури, яка “позбавляє житла людей”. Судовий спір почався ще у 2024 році, але досі триває перша інстанція. Наразі потрібно хоч якесь рішення суду, щоб рухатися далі – навіть якщо воно буде програшне, я буду подавати апеляційну скаргу”, – підкреслив Олександр Дядюк.

Контекст

Ще з кінця 90-х років “Київметал” (займалося постачанням металопрокату і наданням інших супутніх послуг у цій галузі) орендувало у столичної громади земельну ділянку площею 13,71 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0003 на просп. Георгія Нарбута, 5-7 (стара назва – просп. Героїв Визволителів), яку Київрада відвела цій компанії під експлуатацію та обслуговування адміністративно-побутових корпусів та складської бази. Але вже у другому десятиріччі нового століття вказане акціонерне товариство вирішило “перепрофілювати” свою діяльність – можна припустити, що це було пов’язано зі зміною його “справжніх” власників, про яких мова йтиме нижче. Як наслідок – у 2022 році на замовлення “Київметалу” було розроблено ДПТ, який мав би легалізувати житлову забудову території, що використовувалася цим АТ.

У травні 2023 року Київрада затвердила цей документ практично без обговорень. Усього до вказаного ДПТ увійшла територія площею 115,9 га, яка обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською. 

Столична влада декларувала, що ухвалення цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проєкті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне “скорочення пропозицій трудових ресурсів”. У зв’язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений в існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає.

Розмістити вказаний житловий мікрорайон пропонувалося саме на території “Київметалу”. Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га (більша частина землі, що знаходилася в користуванні “Київметалу”). Проєктом ДПТ було передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів.

Ще у проєкті цього ДПТ було враховано будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”. 

Усього проєктом вказаного ДПТ передбачається будівництво 3,3 тис. квартир, в яких зможуть проживати понад 6 тис. осіб. Крім того, на двох ділянках (кадастрові номери –  8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) було передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання “готель” і “готель з офісними приміщеннями” відповідно.

Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Все це, як відомо, реалізується тільки якщо на це будуть виділені кошти з міського бюджету. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця.

Під час громадського обговорення та громадських слухань стосовно проєкту цього ДПТ, які проходили протягом листопада-грудня 2021 року, свої претензії до цього документу висловила низка активістів та фахівців.

Зокрема, громадський активіст та захисник України Олег Симороз у своєму зверненні до КМДА висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК “Freedom”, який будувався на основі незаконних МУО на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення.

Також Симороз тоді звернув увагу на те, що у ДПТ немає “нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – йшлося про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро “Лівобережна”, але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій. 

На тому, що затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у цей час не є доцільним, наголошував і депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював земельно-містобудівну комісію Київради. Серед іншого, він вказував на те, що в період війни треба думати не про “забудову”, а про “оборону”. Крім того, Міщенко висловив думку, що в умовах нестабільної економічної ситуації забудовники все одно не зможуть реалізувати цей ДПТ. Втім, така позиція не завадила цьому депутату проголосувати “за” це питання в сесійній залі.

Надалі, 8 лютого 2024 року, Київрада рішенням №7771/7812 погодила передачу земельної ділянки площею 13,71 га  на просп. Георгія Нарбута, 5, 7 в оренду АТ “Київметал” для будівництва та обслуговування багатофункціонального житлового комплексу з паркінгами, об’єктами соціально-побутового та офісного призначення і об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Фактично це було “поновлення” права користування цією землею (як зазначалося вище, компанія використовувала її з кінця 90-х, але термін дії відповідного договору закінчився) та зміна її цільового призначення. Так, раніше дана ділянка мала цільове призначення “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для експлуатації та обслуговування адміністративно-побутових корпусів і складської бази)”. Таким чином столична влада зробила другий крок для легалізації житлової забудови даної території.

11 вересня 2024 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав АТ “Київметал” МУО на проєктування будівництва на просп. Георгія Нарбута, 5, 7 – на вищезгаданій ділянці. Це вже був третій крок від міської влади. Згідно зі вказаним документом, компанії було дозволено проєктувати зведення на цій території “комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими закладами громадського призначення та дошкільними навчальними закладами, будівель громадського призначення, трансформаторних підстанцій, закладу загальної середньої освіти та багаторівневих паркінгів”.

Даними “містобудами” було встановлено, що на вказаній ділянці можна зводити будівлі висотою до 85 метрів, однак гранична висота має бути встановлена відповідно до висновків Державіаслужби. Максимально допустимий відсоток забудови цієї землі має скласти 30% (для житлової забудови), а максимальна щільність населення – 540 осіб на 1 га (остаточна цифра має бути визначена відповідно до Державних будівельних норм (ДБН) з урахуванням норм забезпеченості місцями в загальноосвітніх закладах, об’єктами соціальної сфери тощо).

Також в МУО було зазначено, що ділянка під майбутніми багатоповерхівками частково знаходиться в поясі зони санітарної охорони джерел питного водопостачання, санітарно-захисній зоні промислових підприємств і санітарних розривах від наземних гаражів та паркінгів. У зв’язку з цим на АТ “Київметал” було покладено зобов’язання здійснювати проєктування відповідно до тих вимог, які були встановлені державною владою для таких територій. 

Серед інших цікавих пунктів цих МУО – “Київметал” має “передбачити дорогу-дублер вздовж проєктної магістралі міського значення Троєщина-Осокорки, що передбачена містобудівною документацією” (вона “записана” в ДПТ). Тобто, йдеться про те, що забудовник має забезпечити ще одну дорогу для майбутніх мешканців своїх будинків, але, вочевидь, якщо міська влада попередньо побудує іншу дорогу. А цього може й не статися – про плани керівництва міста щодо облаштування цієї магістралі стало відомо ще у 2018 році, але далі розмов ці обіцянки не пішли.

Надалі, з вересня 2024 року по березень 2026 року Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) видала АТ “Київметал” шість дозволів на будівництво шести черг будинків та будівель на вказану адресою. Цими документами було погоджено зведення 8 житлових будинків (висота – 26 поверхів) на близько 2,9 тис. квартир (два будинки – з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, ще два – з прибудованим закладом дошкільної освіти на 100 місць кожен), трьох будівель громадського призначення, трьох багаторівневих паркінгів, адміністративно-офісної будівлі, школи на 720 учнів (в останній шостій черзі), трансформаторних підстанцій тощо. Генеральним підрядником усіх черг будівництва було заявлено ТОВ “Спецбуд-Моноліт”.

Що цікаво, відповідно до розробленої та погодженої забудовником проєктної документації, усього на цій території планується звести ще дві адміністративно-офісні будівлі висотою 57,3 метра (близько 19 поверхів) кожна – вочевидь, дозволи на їх будівництво АТ “Київметал” планує отримати пізніше. При цьому, можна припустити, вони також будуть житловими. Річ у тому, що у проєктній документації зазначається, що у них будуть апартаменти – від квартир вони зазвичай відрізняються лише неможливістю “прописатися” та більш високими тарифами на “комуналку”. Тобто, ймовірно, забудовники вирішили “усіх обхитрувати” – звести навіть більше житла, ніж передбачалося ДПТ і МУО. 

Бенефіціари забудови

За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Максима Міліневського-Грищенка. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IІ квартал 2026 року були Наталія Бернацька (33%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%), ТОВ “Столиця Груп” (24%) та кіпрська компанія “Спарентон Лімітед” (18,9%). 

У Youcontrol зазначається, що АТ “Київметал” має відношення групи компаній “BT INVEST” групи “родини Владислави Молчанової” і групи “Спарентон Лімітед”. Так, головний напрямок діяльності першої групи, яка об’єднує близько дев’яти десятків  українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проєктами. В Україні “BT INVEST” керує мережею роздрібних магазинів “Novus”, компанією “Best Imports”, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене.

Своєю чергою група “родини Владислави Молчанової” об’єднує вісім десятків компаній, що зайняті переважно у сферах будівництва і нерухомості. Головний актив групи – все та ж девелоперська компанія “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є бізнесвумен Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов. Що стосується групи “Спарентон Лімітед”, то до неї входять близько двох з половиною десятків компаній, які теж займаються будівництвом і нерухомістю. Її ключовою особою є Юлія Харченко, яка також була засновницею та офіційною бенефіціаркою низки суб’єктів господарювання, що входили до орбіти “БТ Інвест” і Владислави Молчанової, а тому можна припустити, що вона є або партнеркою вищезгаданих бізнесменів, або їх підлеглою, на яку, ймовірно, просто “записані” окремі активи.

Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” не без скандалів будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості зводяться, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. 

У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження і вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути завдані збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.

Ще одним резонансним проєктом Stolitsa Group є ЖК «H2O» (колишній «Патріотика на озерах» банку «Аркада» на 176 га Осокорків). Так, інвестори звинувачують компанії з орбіти Влaди Молчанової у вимогах додаткової оплати за вже придбані квартири та затягуванні будівництва – це було пов’язано з тим, що за три роки після входження девелопера у вказаний проєкт не було здано жодного будинку. Своєю чергою, екоактивісти вимагали зупинити будівництво та марно оскаржували у суді дозвільні документи. Вони зазначали, що земля під цією забудовою розташована в зоні охоронюваного ландшафту, тому потребує погодження органів охорони культурної спадщини. 

Паралельно замовник будівництва – ТОВ «Контактбудсервіс» – через суд намагається скасувати рішення Київради від 2019 року про створення на прилеглій території заказника «Осокорківські луки» площею 148 га. У цю справу довелося втрутитися Офісу Генерального прокурора: правоохоронці звинуватили столичну владу у пасивності та неналежному захисті унікальних та особливо цінних земель.

Компанії з оточення Молчанової не соромляться “намагатися протискати” забудову земель, на яких взагалі не можна зводити житлові будинки. Серед таких методів – якраз-таки затвердження сумнівних ДПТ та зміни призначення землі. Наприклад, у 2021 році Київрада погодила ДПТ Мінського масиву, який дозволить одній з компаній, що входить до орбіти “Stolitsa Group”, звести низку багатоповерхівок на майже 32 га землі вищезгаданого агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Втім, у травні 2026 року вказаний детальний план було остаточно скасовано в судовому порядку – цього добився юрист з Оболонського району Олександр Кучерявий.

Але найрезонансніша історія трапилася на початку вересня 2025 року, коли НАБУ і САП повідомили Владиславі Молчановій, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо   можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”. Молчанова називає цю справу замовною, вважає себе абсолютним добром для країни, Києва і ЗСУ, і обіцяє відстояти “своє чесне ім’я та репутацію”. При цьому, оточення забудовниці намагається всіляко завадити слідству. Наприклад, її цивільний чоловік Сергій Коровченко хотів оскаржити вилучення телефону, у якому було листування з Молчановою – пояснив це тим, що він є її адвокатом, а тому їхнє спілкування є таємницею.

раніше система Youcontrol відносила АТ “Київметал” до “групи родини Миримських”, яка об’єднує 50 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського. 

Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Після анексії півострова Лев Миримський не поспішав засуджувати загарбницькі плани Кремля та заявляв буквально наступне: “У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що чесно. У багатьох розходяться думки в його законності, але це питання складне, я не хотів би лізти в юриспруденцію”.

Зміна осіб з оточення Миримських на осіб з оточення Молчанової сталося якраз у середині 2023-го. Наприклад, саме тоді зі списку кінцевих бенефіціарів вийшла киянка Тетяна Реброва – власниця декількох компаній, які відносяться до тієї ж “групи родини Миримських” (наприклад, ТОВ “Смартпромінвест”).

Не чужим для “Stolitsa Group” є і ТОВ “Спецбуд-Моноліт” – генпідрядник забудови на просп. Георгія Нарбута, 5, 7. Так, саме ця компанія була заявлена підрядником низки ЖК вказаного девелопера – у т.ч. вищезгаданого ЖК “H2O” і ЖК “Галактика”.  Цікавим і є те, що до 2024 року офіційним власником “Спецбуд-Моноліту” було зазначено Василя Олійника – після відходу з цієї компанії він понад рік був головою правління ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (з лютого 2024 року по травень 2025 року). У 2021 році у “Stolitsa Group” Олійника називали партнером “у реалізації амбітних проєктів компанії – йшлося про низку ЖК, які зводилися компаніями, у яких він є кінцевим бенефіціаром.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність “земельного” департаменту контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а ось за діяльність “містобудівного” відповідальний інший заступник Віталія Кличка – В’ячеслав Непоп.