Усі фінансові операції громадян України вже давно перебувають під контролем НБУ та Держфінмоніторингу, на відміну від мільйонерів-корупціонерів на кшталт Олексія Бабенка — засновника ТОВ «Вирій Індастрі». Компанія отримала понад 27,5 млрд грн бюджетних коштів, зокрема за оборонними контрактами на постачання безпілотних систем. Водночас за чотирма державними контрактами «Вирій Індастрі» отримала 100% передоплату, однак не виконала поставки у встановлені строки. Після надходження державних коштів кошти почали переміщуватися на рахунки інших компаній, ФОПів та нерезидентів.
Отже, держава здійснила передоплату, продукцію у визначені терміни не поставили, а кошти продовжили рухатися фінансовим ланцюгом. За 2023–2026 роки на рахунки «ВИРІЙ ІНДАСТРІ» надійшло понад 27,5 млрд грн державних коштів, тоді як обсяг зареєстрованої реалізації становить близько 11 млрд грн. Різниця між цими показниками перевищує 16,5 млрд грн. Саме після надходження цих коштів з’являються платежі за комплектуючі, роботи та послуги, у тому числі на користь нерезидентів, за цінами, які, за наявними даними, могли не відповідати реальній вартості.
Показовим прикладом є волоконно-оптичний кабель для FPV-дронів. Спочатку його імпортували приблизно по 7,5–8 доларів за кілометр, а згодом «ВИРІЙ ІНДАСТРІ» документально придбала його вже по 17,5–18 доларів через MARKET LEADER S.R.O. та OGNIS TRADING LLC. Різниця становить близько 9,5–10 доларів на кожному кілометрі, при цьому фізично товар залишався в Україні, а в документах з’являлися іноземні посередники та завищена ціна. У результаті вартість комплектуючого для виробництва дронів зросла майже вдвічі, а частина коштів за такими операціями вивелася за межі України.
Це не єдиний напрямок виведення коштів. Кількість ФОПів, на користь яких проводилися виплати, зросла з 42 у 2024 році до 393 у 2026 році, а лише у грудні 2025 року їм перерахували понад 92 млн грн. Кошти проходили через рахунки «ВИРІЙ ІНДАСТРІ» в ПУМБ, ЄПБ, “АСВІО БАНКУ” та банку “Український Капітал”. Далі необхідно встановити весь ланцюг: кому саме надходили гроші від ФОПів та інших контрагентів, чи знімалися вони готівкою, чи конвертувалися, чи переводилися за кордон і хто був кінцевим отримувачем.
7 липня 2026 року в «ВИРІЙ ІНДАСТРІ» прибули слідчі ДБР з обшуками — не безпідставно, а в межах провадження, де вже фігурують фінансові операції на понад 197 млн грн. Під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, яких не було в первинних фінансових і бухгалтерських документах підприємства. Тобто поки мільярди державних коштів проходили через рахунки компанії, частина грошей, зафіксована під час слідчих дій, перебувала поза офіційним обліком. Це вже питання не декларацій та цифр у звітності, а конкретного руху коштів, який мають встановити слідчі.
Коли ми спробували з’ясувати, хто і як проводив фінмоніторинг мільярдних потоків «ВИРІЙ ІНДАСТРІ», замість конкретної відповіді отримали формальну відписку. На інформаційний запит від 26 серпня 2026 року Держказначейство повідомило лише про наявність у компанії рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та небюджетних рахунків. Щодо самого фінмоніторингу, руху коштів та можливих підозрілих операцій Казначейство фактично відповіді не надало, пославшись на відсутність відповідних повноважень. Тож наразі ми подали скаргу до правоохоронних та контролюючих органів із чіткими вимогами: перевірити рух понад 197 млн грн, платежі через ФОПів, юросіб і нерезидентів, зокрема на користь MARKET LEADER S.R.O. та OGNIS TRADING LLC, встановити кінцевих отримувачів коштів та перевірити, чому кримінальне провадження №62025000000001185 не було враховано під час визначення ризик-профілю «ВИРІЙ ІНДАСТРІ».
І тепер головне питання — як при таких фінансових потоках працював банківський фінмоніторинг? 27,5 млрд грн державного фінансування, зірвані строки поставки за оплаченими наперед оборонними контрактами, понад 16,5 млрд грн різниці між державним фінансуванням і зареєстрованою реалізацією, платежі сотням ФОПів, нерезидентам, операції на понад 197 млн грн та необлікована готівка — це вже не один переказ, а цілий фінансовий ланцюг.
Закон вимагає від банків оцінювати ризики клієнта, встановлювати джерело походження коштів, аналізувати економічний зміст операцій і здійснювати постійний моніторинг, а за високого ризику — застосовувати посилені заходи перевірки. Тож хто і на якому етапі мав побачити цей ланцюг — і де сьогодні 27,5 млрд грн державних коштів, виділених на оборону?
